Критика: як реагувати на свою адресу, як не зважати на звинувачення
Критика: як правильно реагувати на критику на свою адресу? Давайте чесно зізнаємося – незважаючи на те, що нам уже давно розповідають про важливість критики для особистісного зростання, мало хто з нас любить, коли його критикують…
І справа тут не тільки в тому, що ми всі егоїсти та морально незрілі люди, нездатні з вдячністю сприймати того, хто знайшов час, щоб вказати нам на наші недоліки і тим самим дати можливість виправитися.
Справа ще й у тому, що далеко не вся критика конструктивна, деякі критикуючі просто займаються маніпуляцією або намагаються таким чином виявити над нами свою владу.
Не кажучи вже про те, що критика – це завжди результат суб’єктивного сприйняття ситуації та наших дій іншою людиною, сприйняття це варте уваги, але не обов’язково є істиною в останній інстанції.
Іншими словами, правильні стратегії поведінки в ситуації, коли вас хтось критикує, знаходяться десь між буддистським прийняттям всього і вся і протилежним йому запеклим запереченням.
Критика: як реагувати на свою адресу, як не зважати на звинувачення
Як важливо правильно реагувати на критику, можливо відмовитися від агресивного захисту та сприймати будь-яку критику на свою адресу з любов’ю та почуттям гумору.
Над цією темою попрацювало чимало психологів, і більшість з них сходиться в одному: констурктивна критика – це один із найпотужніших каталізаторів розвитку (особистісного, професійного, соціального, будь-якого), і має сенс навчитися правильно використовувати цей каталізатор.
Неприйняття критики та хвороблива реакція на неї пов’язана з тим, що для більшості з нас важливе схвалення інших людей, так влаштований соціум, пояснюють психологи. Визнання оточуючими наших заслуг — це субститут кохання, якого ми всі так потребуємо, і саме тому критика для нас болюча, адже критика — це антипод шуканого схвалення.
«Щойно ви усвідомлюєте, що вам зовсім необов’язково шукати зізнання з боку свого начальника, колег чи знайомих, ви зможете реагувати на критику з їхнього боку набагато спокійніше. І навіть витягувати з неї корисні для себе речі»
Як саме отримувати корисний для себе досвід із ситуації, коли хтось критикує твої дії, твою роботу чи навіть сам факт твого існування?
Переведіть критику в дискусію за допомогою відкритого питання
Якщо ваш співрозмовник використовує критику як інструмент маніпуляції, то ваша агресія у відповідь – це саме те, чого він домагається. Якщо ваш співрозмовник таким чином показує свою владу над вами, то глуха несвідомість і спроби виправдатись – це знак того, що в нього виходить. Якщо ваша співрозмовник людина конструктивна, і дійсно хоче звернути вашу увагу на важливі для вашого розвитку речі, то ваша атака у відповідь позбавить вас можливості навчитися чогось нового. Усі три варіанти так собі.
Зробіть критикуючому відкрите запитання у відповідь: «Дякую, що привернули мою увагу до цього питання. Що варто було б зробити, щоб уникнути цих помилок?
Відкрите запитання у відповідь перекладає вас з позиції критикованої в позицію людини, яка модерує дискусію і контролює її розвиток. Навіть якщо ви абсолютно не погоджуєтесь з критикою на свою адресу – дайте співрозмовнику можливість висловитися, і вже потім вирішуйте корисна вам отримана інформація чи ні.
Уникайте конфліктогенів «Без тебе знаю», «це не так», «неправда »і.т.д.
Якщо ви чуєте критику на свою адресу, то швидше за все ви чогось не знаєте. Зрозуміло, що критика завжди сприймається як атака, і ми підсвідомо захищаємось такими фразами, але ці фрази, на жаль, переводять потенційно конструктивну розмову у конфлікт.
“Я бачу”, “зрозуміло”, “цікаво”, “так-так” (без іронії): ці слова та фрази показують, що у вас вистачає впевненості в собі, щоб вислухати критику спокійно.
Не давайте волю своєї параної
Безумовно, критика псує нам настрій. Нам здається, що світ проти нас. Або що критик нас ненавидить, хоче підсидіти чи просто лиходій, якому подобається нас діставати (і таке теж буває, але дуже рідко).
Згадайте себе, коли ви критикуєте когось – хіба за цим стоїть ненависть до того, хто критикується? Та ні ні, ви просто бачите з боку якісь недоліки/помилки і повідомляєте про них, найчастіше з добрих спонукань.
Більше того, ви напевно майже відразу ж забуваєте про цей інцидент, тому що ваше життя наповнене іншими справами, а зовсім не ненавистю до об’єкта критики і бажанням зжити його зі світу. Якщо об’єктом критики стаєте ви, все відбувається приблизно так само – подумайте про те, що люди рідко критикують тих, хто їм абсолютно байдужий, і не давайте своїй параної шансів взяти над вами гору.
Будь – яка критика суб’єктивна
Ну, якщо тільки ситуація дійсно не вимагає ваших вибачень, з чим ви повністю згодні (наприклад, якщо ви зачепили чиїсь почуття). У всіх інших випадках пам’ятайте про те, що будь-яка критика суб’єктивна, і не завжди має сенс відразу ж приймати думку критикуючого.
«Дякую, врахую» — це ввічливий спосіб дати співрозмовнику зрозуміти, що його думка почута, і при цьому залишити за собою право самостійно приймати рішення про те, корисна ця думка чи ні.
Критика: як не зважати на звинувачення
Не пускайте критика всередину себе
Найжорстокіші критики – це не люди навколо нас, це ми самі. Розмова з начальником, що критикує, триває 15 хвилин, наш внутрішній монолог потім може тривати тижнями. І наш внутрішній критик найчастіше менш ввічливий, ніж зовнішній.
Ніхто не досконалий і немає жодної людини на цій планеті, яку не критикували хоча б раз у житті. Жодного!
Замість того, щоб промовляти про себе зневажливі монологи, просто прокрутіть всю розмову в голові один раз і вирішіть, що корисного для себе ви можете витягти (для кар’єри, для особистого розвитку, для розуміння ситуації, для ваших відносин і т. д.)
Після того, як ця вправа зроблена і критика перероблена вами в досвід, перевертайте сторінку і йдіть далі, не застрягаючи в марній рефлексії, радить психолог.
Зрештою, найправильніша стратегія поведінки в ситуації, коли вас критикують – це поставитися до критика як до потенційного джерела корисної для вас інформації, при цьому не дозволяючи принижувати себе і не приймаючи беззастережно на віру все, що він вам говорить. «Добре, я почув, зрозумів, врахую, дякую», — конструктивна стратегія у п’яти словах.
Переходьте за посиланням і ви дізнаєтеся:
Психологія надмірної реакції: скажіть мені, якщо ви знали про таке: ви перебуваєте у стосунках, і один із вас трохи сердиться через якусь…
