Емоційні тригери: що це, які реакції викликають та як позбутися в 3 кроки
Емоційні тригери: у всіх нас вони є, які активізують певні почуття та змушують нас діяти імпульсивно. Іноді ми можемо злитися, не маючи поважної причини. Іноді ми можемо відчувати стрес, сум або розчарування через дрібниці, не знаючи причини.
Ви, напевно, помічали, що певні теми розмов завжди викликають однакові неприємні емоції. Можливо, ви злитесь, коли мова йде про фінансові справи, або відчуваєте провину, коли справа стосується сімейних справ. Ці проблеми є не просто «чутливими» моментами, а емоційними тригерами, які приховують глибшу проблему.
У цій статті:
- Емоційні тригери що це?
- Емоційні тригери. Які є тригерні подразники
- Що викликає тригерний ефект
- Які реакції викликають емоційні тригери?
- Емоційні тригери: уникати чи стикатися, ось у чому питання
- Як позбутися емоційних тригерів в 3 кроки?
Емоційні тригери що це?
Тригери – це події, які запускають певні психологічні процеси. Вони не є причиною самі по собі, а останнім «поштовхом», щоб виявити глибинну психологічну проблему. Емоційні тригери схожі на «червоні кнопки», при натисканні на які активуються певні емоції та почуття.
Емоційні тригери. Які є тригерні подразники
Тригерні стимули, пов’язані з посттравматичним стресовим розладом, можуть мати різні форми залежно від перенесеної травми та індивідуальної чутливості. Серед них можуть бути сенсорні елементи, такі як запахи, звуки, образи, смаки та тактильні відчуття, які викликають травму. Так само вони можуть бути ситуативними, пов’язаними з місцями, людьми, предметами, датами чи подіями, пов’язаними з травмою. І останнє, але не менш важливе: емоційні стани, думки та почуття, а також слова, фрази, поняття та ідеї можуть викликати пережиту травму. Ці подразники можуть бути присутніми в будь-якому куточку повсякденного життя, у засобах масової інформації та соціальних мережах, що робить тих, хто відчуває тригерний ефект, особливо вразливими та часто схильними до ізоляції або уникнення потенційно небезпечних ситуацій.
Що викликає тригерний ефект
Тригерний ефект викликає в мозку та тілі реакцію «бийся або біжи», готуючи їх до передбачуваної небезпеки. Реакції на ці подразники можуть бути фізичними, такими як прискорене серцебиття, артеріальний тиск, дихання, потовиділення та напруга м’язів. Емоційні реакції можуть варіюватися від страху, паніки, гніву, смутку, сорому, провини та почуття безпорадності.
З когнітивної точки зору тригерний ефект може спричинити спалахи, змушуючи вас яскраво й мимоволі знову переживати травму, ніби ви переживаєте це знову. Це може призвести до негативних і катастрофічних думок, проблем з концентрацією та пам’яттю, плутанини, дезорієнтації та навіть дисоціації, тобто втрати контакту з реальністю та з собою.
Нарешті, поведінкові реакції можуть проявлятися через уникнення тригерних ситуацій, підвищену пильність і підозрілість, агресивну або соціально замкнуту поведінку, зловживання психоактивними речовинами або компульсивну поведінку, а також зміни уві сні та їжі.
Які реакції викликають емоційні тригери?
Емоційні тригери зазвичай не є загрозливими або тривожними подразниками. Проблема в тому, що вони активують емоційний зміст, який, так, є емоційним. Наприклад, мелодія може викликати травматичний або неприємний спогад. Сама по собі пісня не небезпечна, але пам’ять, яку вона викликає, небезпечна. Сила емоційних тригерів полягає в тому, що вони активують минулі травми або досвід, що породжує інтенсивну реакцію заперечення, тривоги або гніву.
Коли ми наражаємось на надзвичайну ситуацію, гіпоталамо-гіпофізарно-надниркова вісь запускає складний процес самозахисту, який готує нас до трьох можливих дій: боротися, втекти або завмерти. Тоді активізується вироблення таких гормонів, як адреналін і кортизол, які переповнюють нашу кров. Коли гормони стресу вивільняються, тривога різко зростає, і ми відчуваємо емоційне захоплення, яке позбавляє нас наших навичок справлятися. Це змушує нас перестати мислити раціонально, і ми захоплюємося першими поривами.
Більшість емоційних тригерів є непомітними, і їх важко виявити. Ви, ймовірно, навіть не усвідомлюєте, що викликані деякі емоційні реакції. Наприклад, ми можемо сердито відреагувати, коли нам задають, здавалося б, нешкідливе запитання, оскільки воно стосується делікатної теми, яку ми хочемо ігнорувати, або яка змушує нас відчувати себе особливо незручно.
Питання є емоційним тригером, але це не причина чи проблема. Походження цих емоційних реакцій є набагато глибшим і вимагає важкого процесу самоспостереження, щоб зрозуміти, чому певні теми викликають таку інтенсивну емоційну реакцію. Цілком ймовірно, що ми виявимо, що це аспекти нашого життя, якими ми відчуваємо незадоволення, власні тіні, які ми не хочемо прийняти, або травми, які ми не повністю подолали.
Ці статті для вас: 👇
Дослідження, проведене в Університеті Іллінойсу, показало, що люди, які реагують на більшу кількість емоційних тригерів, частіше розвивають компульсії та нав’язливі ідеї, що не дивно, оскільки цей психологічний вміст створює постійний тиск на наш розум.
Важливість емоційних тригерів при деяких фізичних захворюваннях, таких як інфаркт міокарда, також є предметом дискусій, оскільки було помічено, що безпосередньо перед серцевим нападом багато людей повідомляють про особливо інтенсивні почуття гніву, тривоги, смутку, гострого болю або стрес. Це означає, що навчитися розпізнавати емоційні тригери та керувати ними має важливе значення для нашої психологічної рівноваги та здоров’я.
Емоційні тригери: уникати чи стикатися, ось у чому питання
Знання наших емоційних тригерів дає нам владу над ними. Якщо ми усвідомлюємо, що нас дратує, злить або дестабілізує, ми можемо вирішити, як діяти, щоб захистити свою душевну рівновагу.
На даний момент у нас є дві можливості: уникати ситуацій, які активують ці психологічні фактори, щоб запобігти емоціям, які вони породжують, або виконувати більш глибоку психологічну роботу, щоб переконатися, що вони припиняють активацію цих емоційних реакцій.
Найпростішим рішенням є уникнення емоційних тригерів, але це не завжди можливо чи ефективно. Є проблеми або ситуації, яких неможливо уникнути вічно. Крім того, уникання змушує нас жити в зоні комфорту, з якої ми боїмося вийти, оскільки не хочемо стикатися з подразниками, які викликають у нас дискомфорт.
Втекти від реальності, намагаючись жити в бульбашці, нереально. Ми можемо знайти емоційні тригери там, де найменше їх очікуємо, і вони завдадуть нам болю, якщо ми не навчимося з ними справлятися. Тому в довгостроковій перспективі найзручніше працювати з тим психологічним змістом, який породжує цю непропорційну реакцію.
Вважайте, що те, чому ви пручаєтесь, продовжується. Чим більше ми пригнічуємо психологічний зміст, намагаючись його приховати, тим більше сили він матиме, коли знову вирине у свідомість. Довгострокове уникнення збільшує шанси застрягти в циклі надмірної пильності, коли ми завжди в пошуку того, що може піти не так, що збільшує шанси розвитку посттравматичного стресу.
Як позбутися емоційних тригерів в 3 кроки?
Коли ми працюємо над проблемним психологічним аспектом, корисно навчитися вгамувати реакції, які викликають емоційні тригери.
1. Знайте «точку неповернення»
У всіх нас є точка неповернення, з якої емоції беруть верх і не дають нам діяти раціонально. Ми повинні навчитися виявляти ранні ознаки стресу, гніву, розчарування чи тривоги, щоб зупинити їх розвиток і привести нас до цієї точки. Ці ознаки можна побачити на тілі, але відрізняються від людини до людини. Деякі можуть відчувати сильну напругу м’язів, інші – відчуття стиснення в грудях або прискорене дихання. Вам просто потрібно знайти фізичні ознаки того, що емоційний тригер спрацював і викликає інтенсивну афективну реакцію.
2. Заспокоїти організм
Коли ми зрозуміємо нашу емоційну реакцію, ми можемо її викорінити, зробивши протилежні дії. Якщо стрес або гнів зростає, ми можемо застосувати методи розслаблення за десять хвилин або, наприклад, виконати дихальні вправи. Заспокоєння тіла є важливим кроком у зосередженні на тут і зараз, тому що ці емоції породжують шалене та дезорганізоване мислення, яке заважає нам реалізувати адаптивні стратегії подолання. Ми повинні пам’ятати, що ми інтерпретуємо реальність залежно від свого настрою, тому, коли ми тривожні чи злі, наше сприйняття загрози буде сильнішим, і ми не зможемо об’єктивно вирішити проблему. Тому заспокоєння тіла допоможе нам заспокоїти розум.
Ці статті для вас: 👇
Різноманітні техніки глибокого дихання: від стресу, тривожного стану
3. Позначайте емоції, не засуджуючи їх
Коли ми заспокоїмося і наш розум розслабиться, ми зможемо проаналізувати те, що сталося. Ми повинні запитати себе: яка ситуація, думка чи образ привели нас до точки втрати контролю? Що ми відчували до, під час і після події? Важливо вміти позначати емоції, не засуджуючи їх. Ми повинні пам’ятати, що вони не є ні хорошими, ні поганими, а лише носіями глибшого послання. Вони допомагають нам дізнатися, що лежить в основі, і направляють нас до справжньої проблеми, яку потрібно вирішити.
Якщо навчитися заспокоюватися та досліджувати наші емоційні тригери, вміючи аналізувати й обробляти їх відсторонено, це додасть нам величезної впевненості. Таким чином, наступного разу, коли ми піддамося цим тригерам, ми не будемо відчувати загрозу, а емоції не будуть такими переповнювальними. Таким чином ми можемо вирішити, як діяти, а не реагувати імпульсивно.
Підсумовуючи
Практика таких технік релаксації, як глибоке дихання, медитація, йога, аутогенне тренування, може заспокоїти нервову систему і зменшити тривогу. Крім того, регулярна фізична активність допомагає зняти напругу, покращити настрій і підвищити самооцінку.
Ці статті для вас: 👇
Також бажано звернути увагу на свій спосіб життя: збалансоване харчування, достатній сон і відмова від алкоголю, наркотиків і кофеїну можуть змінити ситуацію. Нарешті, корисно шукати джерела задоволення та благополуччя, наприклад, присвятити себе хобі, захопленням, творчій діяльності та отримати позитивний досвід.
«Будучи добрим для себе, ви можете бути добрим для інших і світу. Пізнати себе – це перший крок». Центр духовного розвитку та зцілення душі і тіла – Dushevnyjlekar.com🧡
Переходьте за посиланням і ви дізнаєтеся:
Особисті межі: ми часто чуємо про те, що треба поважати чужі кордони, свої власні, виходити за них, порушувати їх і не мати. Але що це насправді означає?…